1. Фразеологічний словник української мови

сукно

держа́ти (трима́ти) під сукно́м що. Залишати без уваги, відкладати виконання, здійснення чого-небудь; нічого не робити або не розглядати чогось на даному етапі. Написав я і третю п’єсу та вже держу її під сукном (М. Кропивницький).

кла́сти / покла́сти під сукно́. Відкладати розв’язання якої-небудь справи на невизначений термін. (Галушка:) Писав я вже про це в район, але там поклали під сукно в канцелярії (О. Корнійчук).

лежа́ти під сукно́м. Залишатися без уваги, бути відкладеним, навмисно затриманим (перев. про те, що потребує термінового розгляду, використання і т. ін.); не розглядатися. Справа, що потребувала негайного вирішення, лежала під сукном (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сукно — сукно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сукно — див. ТКАНИНА; п-к СУКОННИЙ, сукняний, (- мову) повстяний. Словник синонімів Караванського
  3. сукно — [сукно] -на, м. (на) -н'і, мн. -кна, -кон Орфоепічний словник української мови
  4. сукно — СУКНО́, а́, с. 1. Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Везе Марко Катерині Сукна дорогого (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. сукно — -а, с. 1》 Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Солдатське сукно. Тримати під сукном — залишати без уваги, не просувати далі. 2》 тільки мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сукно — Шерстяна або напівшерстяна тканина з повстяною застилкою (фільцом) на поверхні; поділяється на грубе і тонке; для с. використовують усі види переплетень — гарнітурне, саржеве і сатинове. Універсальний словник-енциклопедія
  7. сукно — Сукно́, -на́; су́кна, су́кон Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сукно — СУКНО́, а́, с. 1. Щільна тканина з вовняного або напіввовняного прядива, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Везе Марко Катерині Сукна дорогого (Шевч. Словник української мови в 11 томах