сулія

СУЛІ́Я́, і́ї́, ж. Велика пляшка; бутель.

У.. суліях, пляшках леліють ласкаво та втішно і старки, й наливки, і заморські вина (Стар., Облога.., 1961, 23);

На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока (Смолич, II, 1958, 9);

*Образно. — Оті п’ять автоматів я з кров’ю відриваю, — пожартував старшина.. — Кров’ю не вихваляйся, є вона і в наших жилах, — відказав Мироненко. — Лити її нам в одну сулію (Голов., Тополя.., 1965, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сулія — сулі́я́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сулія — див. ПЛЯШКА. Словник синонімів Караванського
  3. сулія — див. бутель Словник синонімів Вусика
  4. сулія — СУЛІ́Я́, і́ї́, ж. Велика пляшка; бутель. У .. суліях, пляшках леліють ласкаво та втішно і старки, й наливки, і заморські вина (М. Старицький); На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих – селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. сулія — БУ́ТЕЛЬ (велика пляшка), СУЛІ́Я́. На підвіконнях у кожному будиночку стояли бутлі з наливками — вишневими, сливовими, смородиновими (Є. Гуцало); В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (О. Гончар). — Пор. пля́шка. Словник синонімів української мови
  6. сулія — Сулія́, -лії́; -лі́ї, -лі́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)