сумлінність
СУМЛІ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сумлі́нний.
[Анна:] Признайте, що й ви не все по щирості чинили,.. то відки ж се тепер така сумлінність? (Л. Укр., III, 1952, 410);
Старий коваль полюбив Лавріна Перегуду за вмілі руки, за сумлінність (Іщук, Вербівчани, 1961, 81);
Тітка Клавда.. стояла на порозі й вітала гостей. Вона добровільно взяла на себе роль господині й виконувала її з усією сумлінністю (Вільде, Сестри.., 1958, 180).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сумлінність — сумлі́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сумлінність — СУМЛІ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сумлі́нний. [Анна:] Признайте, що й ви не все по щирості чинили, .. то відки ж се тепер така сумлінність? (Леся Українка); Старий коваль полюбив Лавріна Перегуду за вмілі руки, за сумлінність (А. Словник української мови у 20 томах
- сумлінність — -ності, ж. Властивість за знач. сумлінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сумлінність — СТАРА́ННЯ (уважне, чесне ставлення до роботи, справи), РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, СТАРА́ННІСТЬ, СУМЛІ́ННІСТЬ, ДОБРОСО́ВІСНІСТЬ, СО́ВІСНІСТЬ, ДБАЙЛИ́ВІСТЬ. Словник синонімів української мови
- сумлінність — Сумлі́нність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сумлінність — Сумлінність, -ности ж. Добросовѣстность. Словник української мови Грінченка