сумлінність
СУМЛІ́ННІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. сумлі́нний.
[Анна:] Признайте, що й ви не все по щирості чинили, .. то відки ж се тепер така сумлінність? (Леся Українка);
Старий коваль полюбив Лавріна Перегуду за вмілі руки, за сумлінність (А. Іщук);
Тітка Клавда .. стояла на порозі й вітала гостей. Вона добровільно взяла на себе роль господині й виконувала її з усією сумлінністю (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сумлінність — сумлі́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сумлінність — -ності, ж. Властивість за знач. сумлінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сумлінність — СТАРА́ННЯ (уважне, чесне ставлення до роботи, справи), РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, СТАРА́ННІСТЬ, СУМЛІ́ННІСТЬ, ДОБРОСО́ВІСНІСТЬ, СО́ВІСНІСТЬ, ДБАЙЛИ́ВІСТЬ. Словник синонімів української мови
- сумлінність — Сумлі́нність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сумлінність — СУМЛІ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сумлі́нний. [Анна:] Признайте, що й ви не все по щирості чинили,.. то відки ж се тепер така сумлінність? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- сумлінність — Сумлінність, -ности ж. Добросовѣстность. Словник української мови Грінченка