сум’ятливий

СУМ’ЯТЛИ́ВИЙ, а, е, розм.

1. Сповнений сум’яття (у 1 знач.), метушні; метушливий.

2. Сповнений хвилювання.

Спинившись на трибуні, хвилювалася дуже, але більше, ніж сум’ятливі її слова, вразило Колосовського інше: рука актриси (Гончар, Циклон, 1970, 175);

// Збентежений чим-небудь.