1. Словник української мови в 11 томах

супити

СУ́ПИТИ, плю, пиш; мн. су́плять; недок., перех. Зсувати (брови), морщити (обличчя, чоло), набираючи похмурого вигляду; насуплювати.

Мати глянула на Соломію, потім на Романа і догадалась, чого Соломія стала невесела, супила брови і поглядала на Романа сердито (Н.-Лев., VI, 1966, 382);

Летіла ніч на своїх чорних крилах, а він усе писав, то усміхаючись, то суплячи густі брови (Рибак, Помилка.., 1956, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супити — су́пити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. супити — -плю, -пиш; мн. суплять; недок., перех. Зсувати (брови), морщити (обличчя, чоло), набираючи похмурого вигляду; насуплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. супити — СУ́ПИТИ, плю, пиш; мн. су́плять; недок., що. Зсувати (брови), морщити (обличчя, чоло), набираючи похмурого вигляду; насуплювати. Мати глянула на Соломію, потім на Романа і догадалась, чого Соломія стала невесела... Словник української мови у 20 томах
  4. супити — Супити, -плю, -пиш гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило. МВ. І. 155. Словник української мови Грінченка