супитися

СУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. су́пляться; недок.

1. Зсуваючи брови, морщачи обличчя, чоло, набирати похмурого вигляду; насуплюватися.

Стара супиться та все бурчить (Вовчок, І, 1955, 113);

Олекса підступив до батька ближче, насупився. Він завжди супиться, коли щось не на його виходить (Шовк., Людина.., 1962, 162);

*Образно. Перші приморозки вдарили хоча й веселі, але не такі вже й ласкаві. Зорі сяяли замерзлими сльозами. I дуб супився, супився (Гуц., З горіха.., 1967, 101);

// Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, ображатися на когось.

За їхнім ростом випало ходити їм поряд в одній шерензі, ідуть і супляться один на одного (Гончар, Людина.., 1960, 73).

2. Зсуватися (про брови), морщитися (про обличчя, чоло) при вираженні незадоволення, гніву і т. ін.

Я боявся тих моментів, коли ти читала мою «публіцистику» — У тебе тоді бувало таке непривітне обличчя, брови супилися з таким суворим болем (Л. Укр., III, 1952, 688);

Тарас розірвав конверт і почав читати. Лице його супилося (Ільч., Серце жде, 1939, 312).

3. перен. Робитися хмурним, темним, непогожим.

Небо, обважніле від холодної синяви, вже супиться по-осінньому (Збан., Сеспель, 1961, 209);

Піч все більше розбухала темрявою, гнівливо супилась (Ірчан, II, 1958, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супитися — су́питися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. супитися — Насуплюватися; (на кого) П. ображатися; (- брови) стягатися, зсуватися; (- небо) хмаритися. Словник синонімів Караванського
  3. супитися — див. сердитися; хмуритися Словник синонімів Вусика
  4. супитися — -плюся, -пишся; мн. супляться; недок. 1》 Зсуваючи брови, морщачи обличчя, чоло, набирати похмурого вигляду; насуплюватися. || Виявляти невдоволення ким-, чим-небудь, ображатися на когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. супитися — Мурмоситися, вимурмоситися, зімурмоситися, намурмоситися, помурмоситися, хмарнішати, захмарнішати, похмарнішувати, похмарнішати, схмарнішувати, схмарнішати, посхмарнішувати, хнюпитися, зіхнюпуватися, зіхнюпатися, позіхнюпуватися, нахнюпуватися... Словник чужослів Павло Штепа
  6. супитися — СУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. су́пляться; недок. 1. Зсуваючи брови, морщачи обличчя, чоло, набирати похмурого вигляду; насуплюватися. Стара супиться та все бурчить (Марко Вовчок); Олекса підступив до батька ближче, насупився. Словник української мови у 20 томах
  7. супитися — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови
  8. супитися — Супитися, -плюся, -пишся гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МР. (О. 1862. III. 45). Словник української мови Грінченка