1. Словник української мови в 11 томах

суплетивний

СУПЛЕТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Який твориться способом суплетивізму.

Суплетивні форми — співвідносні форми слів, утворені від різних коренів або основ (Сл. лінгв. терм., 1957, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суплетивний — суплети́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. суплетивний — СУПЛЕТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Який твориться способом суплетивізму. Суплетивні форми – співвідносні форми слів, утворені від різних коренів або основ (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. суплетивний — -а, -е, лінгв. Який твориться способом суплетивізму. Великий тлумачний словник сучасної мови