суплетивізм

СУПЛЕТИВІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Творення форм одного й того самого слова від різних коренів або основ.

Для багатьох відмінкових форм особових займенників характерний суплетивізм, тобто відмінкові форми мають не тільки різні флексії, але й відмінні основи (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 279).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суплетивізм — суплетиві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. суплетивізм — СУПЛЕТИВІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Творення форм одного й того самого слова від різних коренів або основ. Для багатьох відмінкових форм особових займенників характерний суплетивізм, тобто відмінкові форми мають не тільки різні флексії, але й відмінні основи (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. суплетивізм — -у, ч., лінгв. Творення форм того самого слова від різних коренів або основ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суплетивізм — суплетиві́зм (від лат. suppletivus – доповнювальний) утворення форм одного і того самого слова від різних коренів або основ (напр., добре – краще). Словник іншомовних слів Мельничука