супроводжувач
СУПРОВО́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що супрові́дник.
Він сподівався, що йому доведеться більше мовчати і бути лише в ролі супроводжувача, а вийшло навпаки: він змушений був показувати, пояснювати та відповідати на нескінченні запитання Штаркова (Ткач, Плем’я.., 1961, 257).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- супроводжувач — супрово́джувач іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- супроводжувач — СУПРОВО́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що супрові́дник. Він сподівався, що йому доведеться більше мовчати і бути лише в ролі супроводжувача, а вийшло навпаки: він змушений був показувати, пояснювати та відповідати на нескінченні запитання Штаркова (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
- супроводжувач — -а, ч., рідко. Те саме, що супровідник. Великий тлумачний словник сучасної мови