супроводжувач

Значення в інших словниках

1. супроводжувач — супрово́джувач іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. супроводжувач — СУПРОВО́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що супрові́дник. Він сподівався, що йому доведеться більше мовчати і бути лише в ролі супроводжувача, а вийшло навпаки: він змушений був показувати, пояснювати та відповідати на нескінченні запитання Штаркова (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
3. супроводжувач — СУПРОВО́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що супрові́дник. Він сподівався, що йому доведеться більше мовчати і бути лише в ролі супроводжувача, а вийшло навпаки: він змушений був показувати, пояснювати та відповідати на нескінченні запитання Штаркова (Ткач, Плем’я.., 1961, 257). Словник української мови в 11 томах