1. Словник української мови в 11 томах

супружий

СУПРУ́ЖИЙ, а, е, рідко. Те саме, що подру́жній.

Був [лікар] предметом сердечних бажань усіх кандидаток до супружого стану з цілого містечка (Кобр., Вибр., 1954, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супружий — СУПРУ́ЖИЙ, а, е, рідко. Те саме, що подру́жній. Був [лікар] предметом сердечних бажань усіх кандидаток до супружого стану з цілого містечка (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах