1. Словник української мови в 11 томах

супруга

СУПРУ́ГА, и, ж.

1. діал. Супряга.

Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже у супруги йде, а дальш, дальш вже й піший (Кв.-Осн., II, 1956, 123).

2. рідко. Те саме, що дружи́на 1.

Нема кращого друга, як вірна супруга (Укр.. присл.., 1955, 119);

— Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця супруга ваша тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Янов., II, 1954, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супруга — див. жона Словник чужослів Павло Штепа
  2. супруга — СУПРУ́ГА, и, ж. 1. діал. Супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже у супруги йде, а дальш, дальш вже й піший (Г. Квітка-Основ'яненко). 2. рідко. Те саме, що дружи́на... Словник української мови у 20 томах
  3. супруга — -и, ж., діал. Супряга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. супруга — Супруга, -ги ж. 1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра. Сим. 227. 2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Кв. Я зїм у супрузі. Камен. у. Словник української мови Грінченка