супруга
СУПРУ́ГА, и, ж.
1. діал. Супряга.
Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже у супруги йде, а дальш, дальш вже й піший (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. рідко. Те саме, що дружи́на 1.
Нема кращого друга, як вірна супруга (прислів'я);
– Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця супруга ваша тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- супруга — див. жона Словник чужослів Павло Штепа
- супруга — -и, ж., діал. Супряга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- супруга — СУПРУ́ГА, и, ж. 1. діал. Супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже у супруги йде, а дальш, дальш вже й піший (Кв.-Осн., II, 1956, 123). 2. рідко. Те саме, що дружи́на 1. Нема кращого друга, як вірна супруга (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
- супруга — Супруга, -ги ж. 1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра. Сим. 227. 2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Кв. Я зїм у супрузі. Камен. у. Словник української мови Грінченка