1. Словник української мови в 11 томах

суспільник

СУСПІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Учений, який працює в галузі суспільних наук.

Представники так званих точних наук, техніки не раз закидали суспільникам, що вони ще не створили свого космічного корабля і не розщепили атома (Рад. літ-во, 1, 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суспільник — суспі́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. суспільник — СУСПІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Учений, який працює в галузі суспільних наук. Представники так званих точних наук, техніки не раз закидали суспільникам, що вони ще не створили свого космічного корабля і не розщепили атома (із журн.). Словник української мови у 20 томах