суспільний

СУСПІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до суспільства.

Основою товарного господарства є суспільний поділ праці (Ленін, 3, 1970, 21);

Об’єктивні закони суспільного розвитку невблаганно ведуть до перемоги комунізму (Ком. Укр., 1, 1959, 11);

Переваги соціалістичної системи господарства над капіталістичною знаходять свій яскравий вияв і в швидкому зростанні продуктивності суспільної праці (Наука.., 2, 1959, 2);

Суспільне виробництво.

Суспі́льна ду́мка — те саме, що Грома́дська ду́мка ( див. ду́мка).

Представники російської передової суспільної думки будили любов до трудящих всіх національностей (Визначні місця Укр., 1958, 17);

Суспі́льні нау́ки — науки, що досліджують різноманітні сфери історичного розвитку, відносини між людьми, класами, народами, державами.

Професор.. підкреслив велику роль суспільних наук під час Вітчизняної війни (Тич., III, 1957, 255);

За фахом Ратушний був викладач суспільних наук (Рибак, Час.., 1960, 489).

2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві.

Почуваю серцем його [Дж. Г. Байрона] сум, його тугу серед розпусти, нікчемності суспільного життя того темного часу (Н.-Лев., III, 1956, 305);

Пушкінські дні на неосяжних землях Радянського Союзу — це разом і свято дружби народів, це разом і торжество ленінської національної політики — це тріумф радянського суспільного ладу (Рильський, X, 1962, 29);

Суспільні класи; Суспільна формація.

∆ Суспі́льні відно́сини — відносини між людьми, які встановлюються в процесі їх спільної практичної та духовної діяльності.

В процесі удосконалення соціалістичних суспільних відносин в СРСР сформувалася нова історична спільність людей — радянський народ (Ком. Укр., 6, 1975, 50).

3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання.

Суспільна власність, яка утвердилася в СРСР, об’єднала трудящих міста і села в єдину сім’ю (Ком. Укр., 11, 1967, 48);

У піднесенні матеріального і культурного рівня життя народу важлива роль належить суспільним фондам споживання (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 37).

∆ Суку́пний суспі́льний проду́кт див. суку́пний.

4. Який має, відчуває потребу жити в суспільстві, в колективі.

Радянський художник завжди повинен писати образ сучасного героя як суспільну людину, як частку народу, суспільства, як громадянина і патріота (Вітч., 6, 1965, 184);

// Який живе у великій групі.

Останнім часом учені з особливим інтересом вивчають так званих суспільних комах — бджіл, ос, мурах, термітів (Знання.., 8, 1971, 26).

5. рідко. Те саме, що сумі́жний.

З одчинених воріт суспільного подвір’я.. визирнув Коваль (Трубл., І, 1955, 75).