суспільний
суспі́льний
-а, -е.
1》 Стос. до суспільства. Суспільне виробництво.
Суспільні науки — науки, що досліджують різноманітні сфери історичного розвитку, відносини між людьми, класами, народами, державами.
2》 Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Суспільні класи. Суспільна формація.
Суспільні відносини — відносини між людьми, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.
3》 Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання. Суспільні форми споживання.
4》 Який має, відчуває потребу жити в суспільстві, в колективі.
|| Який живе у великій групі.
5》 рідко. Те саме, що суміжний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суспільний — (який стосується людей даного суспільства) громадський, (щодо народу) народний, (стосовно всіх) загальний. Словник синонімів Полюги
- суспільний — 1. Суспільний і громадський Російське общественный означає і суспільний, і громадський. Тому люди, котрі не знають добре української, вживають у нашій мові ці слова як синоніми, а звідси – помилки, недоречності. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- суспільний — суспі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- суспільний — СУСПІЛЬНИЙ – ГРОМАДСЬКИЙ Суспільний. 1. Який стосується всього суспільства як сукупності відносин, що зв’язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя. Вж. зі сл. Літературне слововживання
- суспільний — Громадський, гуртовий, загальний; (- становище) соціяльний. Словник синонімів Караванського
- суспільний — див. спільний Словник синонімів Вусика
- суспільний — [сусп’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- суспільний — СУСПІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до суспільства. Здається, не був ваш Юріштан хранителем суспільного порядку, лиш зажерлим пушкарем (Г. Словник української мови у 20 томах
- суспільний — СУСПІ́ЛЬНИЙ (пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві), СОЦІА́ЛЬНИЙ, ГРОМА́ДСЬКИЙ. Суспільні відносини; Суспільний лад; Суспільна власність; В народній ліриці нашій бачимо ми раз у раз все більш глибокі соціальні мотиви (М. Рильський); Соціальний прогрес; Соціальні групи. Словник синонімів української мови
- суспільний — Суспі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- суспільний — СУСПІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до суспільства. Основою товарного господарства є суспільний поділ праці (Ленін, 3, 1970, 21); Об’єктивні закони суспільного розвитку невблаганно ведуть до перемоги комунізму (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
- суспільний — Суспільний, -а, -е 1) Смежный. 2) Общественный. Желех. Словник української мови Грінченка