суспільний
СУСПІЛЬНИЙ – ГРОМАДСЬКИЙ
Суспільний. 1. Який стосується всього суспільства як сукупності відносин, що зв’язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя. Вж. зі сл.: поділ праці, прогрес, розвиток, чинник, характер виробництва, небезпека, праця, свідомість, науки. 2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Вж. зі сл.: договір, клас, мораль, система, форма господарювання, буття, самоврядування. 3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання. Вж. зі сл.: продукт, фонди споживання, надбання. 4. Який має, відчуває потребу жити в суспільстві: суспільна людина; який живе в групі (про тварин): суспільні комахи (бджоли, оси, мурахи, терміти тощо).
Громадський. 1. Який стосується громади – групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, становища тощо. Вж. зі сл.: осуд, суд, відвага, гігієна, догана, оранка, поведінка, подяка, рада, визнання, доручення, завдання, заохочення, звучання, акти, збори, кола. 2. Належний усій громаді, колективу, суспільству; призначений для загального користування. Вж. зі сл.: вигін, обід, обробіток землі, хліб, центр, бібліотека, будівля, будова, земля, канцелярія, каса, користь, установа, худоба, господарство, лихо, майно, тваринництво, харчування, гроші. 3. Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Вж. зі сл.: діяч, доглядач, інспектор, контроль, обвинувач, комісія, опікун, організація, доручення. 4. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов’язаний з ним. Вж. зі сл.: порядок, інтереси, права, справи.
Іноді допускається паралельне вживання слів суспільний і громадський зі словами: обов’язок, прибуток, рух, активність, власність, думка, багатство, виховання, життя, становище, інтереси тощо.
Пор. громадянський.
Значення в інших словниках
- суспільний — (який стосується людей даного суспільства) громадський, (щодо народу) народний, (стосовно всіх) загальний. Словник синонімів Полюги
- суспільний — 1. Суспільний і громадський Російське общественный означає і суспільний, і громадський. Тому люди, котрі не знають добре української, вживають у нашій мові ці слова як синоніми, а звідси – помилки, недоречності. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- суспільний — суспі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- суспільний — Громадський, гуртовий, загальний; (- становище) соціяльний. Словник синонімів Караванського
- суспільний — див. спільний Словник синонімів Вусика
- суспільний — [сусп’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- суспільний — СУСПІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до суспільства. Здається, не був ваш Юріштан хранителем суспільного порядку, лиш зажерлим пушкарем (Г. Словник української мови у 20 томах
- суспільний — -а, -е. 1》 Стос. до суспільства. Суспільне виробництво. Суспільні науки — науки, що досліджують різноманітні сфери історичного розвитку, відносини між людьми, класами, народами, державами. 2》 Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суспільний — СУСПІ́ЛЬНИЙ (пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві), СОЦІА́ЛЬНИЙ, ГРОМА́ДСЬКИЙ. Суспільні відносини; Суспільний лад; Суспільна власність; В народній ліриці нашій бачимо ми раз у раз все більш глибокі соціальні мотиви (М. Рильський); Соціальний прогрес; Соціальні групи. Словник синонімів української мови
- суспільний — Суспі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- суспільний — СУСПІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до суспільства. Основою товарного господарства є суспільний поділ праці (Ленін, 3, 1970, 21); Об’єктивні закони суспільного розвитку невблаганно ведуть до перемоги комунізму (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
- суспільний — Суспільний, -а, -е 1) Смежный. 2) Общественный. Желех. Словник української мови Грінченка