сустав

СУСТА́В, а, ч., рідко. Те саме, що сугло́б.

Дід лежав і не ворушив ні одним суставом, мов дерев’яний він був (Мирний, І, 1954, 193);

Презирливо глянув Мар’ян на полісовщика і так зчавив йому роздуті в суставах пальці, що вони аж хруснули (Стельмах, І, 1962, 440);

*Образно. Знехотя, скриплючи [скрипучи] усіма суставами, здвигнулася дараба з місця (Хотк., II, 1966, 351).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сустав — (анатом.) суглоб моск. суглоб Словник чужослів Павло Штепа
  2. сустав — СУСТА́В, а, ч., рідко. Те саме, що сугло́б. Дід лежав і не ворушив ні одним суставом, мов дерев'яний він був (Панас Мирний); Презирливо глянув Мар'ян на полісовщика і так зчавив йому роздуті в суставах пальці, що вони аж хруснули (М. Стельмах); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. сустав — -а, ч., рідко. Те саме, що суглоб. Великий тлумачний словник сучасної мови