1. Словник української мови в 11 томах

суставець

СУСТА́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до суста́в.

Хлопець кричить: — Хто в бога вірує — рятуйте! — А жінка [знахарка] тягає його по соломі та собі ще дужче: — Хрестами забиваю, молитвами викликаю, з твоїх плечей, з твоїх пальців, з твоїх семидесяти [сімдесяти] суставців!.. (Хотк., І, 1966, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суставець — суста́вець іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. суставець — СУСТА́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Зменш. до суста́в. Хлопець кричить: – Хто в Бога вірує – рятуйте! – А жінка [знахарка] тягає його по соломі та собі ще дужче: – Хрестами забиваю, молитвами викликаю, з твоїх плечей, з твоїх пальців, з твоїх семидесяти [сімдесяти] суставців!.. (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  3. суставець — -вця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до сустав. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суставець — Сустав, -ва м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. ум. суставець, суставчик. Словник української мови Грінченка