суставець
суста́вець
-вця, ч., рідко.
Зменш.-пестл. до сустав.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суставець — суста́вець іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- суставець — СУСТА́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Зменш. до суста́в. Хлопець кричить: – Хто в Бога вірує – рятуйте! – А жінка [знахарка] тягає його по соломі та собі ще дужче: – Хрестами забиваю, молитвами викликаю, з твоїх плечей, з твоїх пальців, з твоїх семидесяти [сімдесяти] суставців!.. (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- суставець — СУСТА́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до суста́в. Хлопець кричить: — Хто в бога вірує — рятуйте! — А жінка [знахарка] тягає його по соломі та собі ще дужче: — Хрестами забиваю, молитвами викликаю, з твоїх плечей, з твоїх пальців, з твоїх семидесяти [сімдесяти] суставців!.. (Хотк., І, 1966, 78). Словник української мови в 11 томах
- суставець — Сустав, -ва м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. ум. суставець, суставчик. Словник української мови Грінченка