1. Орфографічний словник української мови

суставець

суста́вець

іменник чоловічого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суставець — СУСТА́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Зменш. до суста́в. Хлопець кричить: – Хто в Бога вірує – рятуйте! – А жінка [знахарка] тягає його по соломі та собі ще дужче: – Хрестами забиваю, молитвами викликаю, з твоїх плечей, з твоїх пальців, з твоїх семидесяти [сімдесяти] суставців!.. (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  2. суставець — -вця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до сустав. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суставець — СУСТА́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до суста́в. Хлопець кричить: — Хто в бога вірує — рятуйте! — А жінка [знахарка] тягає його по соломі та собі ще дужче: — Хрестами забиваю, молитвами викликаю, з твоїх плечей, з твоїх пальців, з твоїх семидесяти [сімдесяти] суставців!.. (Хотк., І, 1966, 78). Словник української мови в 11 томах
  4. суставець — Сустав, -ва м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. ум. суставець, суставчик. Словник української мови Грінченка