суставчик

СУСТА́ВЧИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до суста́в.

— Мати божа, царице небесна, — гукала баба в саме небо, — ..Як повисмикував він з сирої землі оту морквочку, повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики (Довж., Зач. Десна, 1957, 466).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суставчик — СУСТА́ВЧИК, а, ч., рідко. Зменш. до суста́в. – Мати Божа, царице небесна, – гукала баба в саме небо, – .. Як повисмикував він з сирої землі оту морквочку, повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  2. суставчик — -а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до сустав. Великий тлумачний словник сучасної мови