1. Словник української мови в 11 томах

сусідочка

СУСІ́ДОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сусі́дка і сусі́да.

Як не виджу сусідочки — невесела днинка (Коломийки, 1969, 307);

Горить земля під Катериною від сорому. А тут іще добрі сусідочки й собі піддають жару, а котра й зупиняє, то так, щоб ліпше би вже мовчала (Хотк., II, 1966, 112);

— Пусти, брате, у сусідочки. — Ой, як мені, та сестро, пускати: Будуть діти їстоньки прохати! (Укр.. лір. пісні, 1958, 443).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сусідочка — сусі́дочка іменник жіночого або чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сусідочка — СУСІ́ДОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сусі́дка і сусі́да. Як не виджу сусідочки – невесела днинка (з народної пісні); Горить земля під Катериною від сорому. Словник української мови у 20 томах
  3. сусідочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сусідка і сусіда. Великий тлумачний словник сучасної мови