сусідство

СУСІ́ДСТВО, а, с.

1. Близькість із ким-небудь за місцем проживання.

Мав-таки [метелик] сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був не говіркий, понурий собі (Л. Укр., III 1952, 474);

// Близькість із ким-, чим-небудь за місцезнаходженням.

Вона.. почувала, що ні близьке сусідство принадного кавалера, ні дим сигари, ні пунш вже не запалюють колишнімсь [колишнім] огнем її серце (Н.-Лев., III, 1956, 221);

Приаральський степ був ще бідніший і пустельніший, ніж біля Орська. Тут у всьому відчувалося сусідство двох пустель — Каракумів та Барсуків (Тулуб, В степу.., 1964, 291);

Сусідство огірків і квасолі добре позначається на їх рості і розвитку (Колг. Укр., 9, 1960, 46).

Жи́ти (бу́ти) в до́брому (в ми́лому і т. ін.) сусі́дстві — мирно уживатися, співіснувати.

Живуть [на виставці] у доброму сусідстві картини, малюнки скульптури як маститих, широко відомих наших художників та різьбярів, так і твори майстрів молодшого віку (Рильський, Веч. розмови, 1964, 14);

У (в) сусі́дстві — поруч, поблизу кого-, чого-небудь.

[Руфін:] Деякі так нечепурно убралися, що видержати тяжко в сусідстві з ними (Л. Укр., II, 1951, 507);

Гуля така — аж обличчя криве!..Добре, що лікар в сусідстві живе. Мама швиденько — до нього! (С. Ол., Вибр., 1959, 150).

2. заст. Найближча місцевість, околиця або сусідній дім.

В цілім сусідстві всі знали Якубову, а її чоловіка коли й згадував хто, то хіба як «чоловіка Якубової» (Фр., IV, 1950, 208);

Найчастіше.. Солецькі візитувалися з одним панством з сусідства (Кобр., Вибр., 1954, 90).

3. збірн., заст. Сусіди.

Візит Онєгіна чимало Збудив у Ларіних розмов. Сусідство теж до діла встряло, І прослух між людьми пішов (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 70).

▲ По сусі́дству:

а) те саме, що У сусі́дстві.

[Кукса:] Знаєте, живемо по сусідству: не можна, щоб інколи не посварились… (Кроп., І, 1958, 192);

Рейментарівський загін був розташований по сусідству [з Чернігівським партизанським загоном] (Шер., В партиз. загонах, 1947, 42);

Перші рабовласницькі держави в нашій країні виникли на Закавказзі, по сусідству з Ассірією (Іст. СРСР, І, 1956, 11);

б) (рідко) як сусід; по-сусідському.

— Пам’ятай, як будеш продавати закопи, то вже по сусідству удайся до мене першого (Фр., IV, 1950, 14).