сусідство
СУСІ́ДСТВО, а, с.
1. Близькість із ким-небудь за місцем проживання.
Мав-таки [метелик] сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був не говіркий, понурий собі (Л. Укр., III 1952, 474);
// Близькість із ким-, чим-небудь за місцезнаходженням.
Вона.. почувала, що ні близьке сусідство принадного кавалера, ні дим сигари, ні пунш вже не запалюють колишнімсь [колишнім] огнем її серце (Н.-Лев., III, 1956, 221);
Приаральський степ був ще бідніший і пустельніший, ніж біля Орська. Тут у всьому відчувалося сусідство двох пустель — Каракумів та Барсуків (Тулуб, В степу.., 1964, 291);
Сусідство огірків і квасолі добре позначається на їх рості і розвитку (Колг. Укр., 9, 1960, 46).
Жи́ти (бу́ти) в до́брому (в ми́лому і т. ін.) сусі́дстві — мирно уживатися, співіснувати.
Живуть [на виставці] у доброму сусідстві картини, малюнки скульптури як маститих, широко відомих наших художників та різьбярів, так і твори майстрів молодшого віку (Рильський, Веч. розмови, 1964, 14);
У (в) сусі́дстві — поруч, поблизу кого-, чого-небудь.
[Руфін:] Деякі так нечепурно убралися, що видержати тяжко в сусідстві з ними (Л. Укр., II, 1951, 507);
Гуля така — аж обличчя криве!..Добре, що лікар в сусідстві живе. Мама швиденько — до нього! (С. Ол., Вибр., 1959, 150).
2. заст. Найближча місцевість, околиця або сусідній дім.
В цілім сусідстві всі знали Якубову, а її чоловіка коли й згадував хто, то хіба як «чоловіка Якубової» (Фр., IV, 1950, 208);
Найчастіше.. Солецькі візитувалися з одним панством з сусідства (Кобр., Вибр., 1954, 90).
3. збірн., заст. Сусіди.
Візит Онєгіна чимало Збудив у Ларіних розмов. Сусідство теж до діла встряло, І прослух між людьми пішов (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 70).
▲ По сусі́дству:
а) те саме, що У сусі́дстві.
[Кукса:] Знаєте, живемо по сусідству: не можна, щоб інколи не посварились… (Кроп., І, 1958, 192);
Рейментарівський загін був розташований по сусідству [з Чернігівським партизанським загоном] (Шер., В партиз. загонах, 1947, 42);
Перші рабовласницькі держави в нашій країні виникли на Закавказзі, по сусідству з Ассірією (Іст. СРСР, І, 1956, 11);
б) (рідко) як сусід; по-сусідському.
— Пам’ятай, як будеш продавати закопи, то вже по сусідству удайся до мене першого (Фр., IV, 1950, 14).
Значення в інших словниках
- сусідство — сусі́дство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сусідство — СУСІ́ДСТВО, а, с. 1. Близькість із ким-небудь за місцем проживання. Мав-таки [метелик] сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був не говіркий, понурий собі (Леся Українка); // Близькість із ким-... Словник української мови у 20 томах
- сусідство — -а, с. 1》 Близькість із ким-небудь за місцем проживання. || Близькість із ким-, чим-небудь за місцезнаходженням. Жити (бути) в доброму сусідстві — мирно уживатися, співіснувати. У (в) сусідстві — поруч, поблизу кого-, чого-небудь. 2》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сусідство — Сусі́дство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сусідство — Сусідство, -ва с. 1) Сосѣдство. Жив у сусідстві молоденький легінь хорошого зросту. Федьк. 2) Жизнь въ положеніи сусіда 2, підсусідка. Охочо було йдуть в сусідство. Сим. 195. 3) соб. сосѣди. Вмів краще од сина пригорнути до себе не дуже просвічене сусідство. Левиц. Пов. 237. Словник української мови Грінченка