сусідство

Сусі́дство, -ва, -ву, -вом

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сусідство — сусі́дство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сусідство — СУСІ́ДСТВО, а, с. 1. Близькість із ким-небудь за місцем проживання. Мав-таки [метелик] сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був не говіркий, понурий собі (Леся Українка); // Близькість із ким-... Словник української мови у 20 томах
  3. сусідство — -а, с. 1》 Близькість із ким-небудь за місцем проживання. || Близькість із ким-, чим-небудь за місцезнаходженням. Жити (бути) в доброму сусідстві — мирно уживатися, співіснувати. У (в) сусідстві — поруч, поблизу кого-, чого-небудь. 2》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сусідство — СУСІ́ДСТВО, а, с. 1. Близькість із ким-небудь за місцем проживання. Мав-таки [метелик] сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був не говіркий, понурий собі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. сусідство — Сусідство, -ва с. 1) Сосѣдство. Жив у сусідстві молоденький легінь хорошого зросту. Федьк. 2) Жизнь въ положеніи сусіда 2, підсусідка. Охочо було йдуть в сусідство. Сим. 195. 3) соб. сосѣди. Вмів краще од сина пригорнути до себе не дуже просвічене сусідство. Левиц. Пов. 237. Словник української мови Грінченка