сусідство
Сусідство, -ва
с.
1) Сосѣдство. Жив у сусідстві молоденький легінь хорошого зросту. Федьк.
2) Жизнь въ положеніи сусіда 2, підсусідка. Охочо було йдуть в сусідство. Сим. 195.
3) соб. сосѣди. Вмів краще од сина пригорнути до себе не дуже просвічене сусідство. Левиц. Пов. 237.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сусідство — сусі́дство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сусідство — СУСІ́ДСТВО, а, с. 1. Близькість із ким-небудь за місцем проживання. Мав-таки [метелик] сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був не говіркий, понурий собі (Леся Українка); // Близькість із ким-... Словник української мови у 20 томах
- сусідство — -а, с. 1》 Близькість із ким-небудь за місцем проживання. || Близькість із ким-, чим-небудь за місцезнаходженням. Жити (бути) в доброму сусідстві — мирно уживатися, співіснувати. У (в) сусідстві — поруч, поблизу кого-, чого-небудь. 2》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сусідство — Сусі́дство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сусідство — СУСІ́ДСТВО, а, с. 1. Близькість із ким-небудь за місцем проживання. Мав-таки [метелик] сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був не говіркий, понурий собі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах