сусідувати
СУСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. Те саме, що сусі́дити.
— Сусіди мої, сусіди! — приповідала [Грициха]. — Вже ж я довго не буду з вами сусідувати. Вже ж бо я піду з дітьми попід чужі плоти (Март., Тв., 1954, 79);
— Правда ж, тут не так лячно? — Авжеж, — відповів я, зовсім забувши, як небезпечно в грозу сусідувати з великим деревом (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60);
В майолікових виробах.. поруч із новаторськими шуканнями сусідують і сиві традиції давнини (Літ. Укр., 4.IV 1969, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сусідувати — сусі́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сусідувати — СУСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. Те саме, що сусі́дити. – Сусіди мої, сусіди! – приповідала [Грициха]. – Вже ж я довго не буду з вами сусідувати. Вже ж бо я піду з дітьми попід чужі плоти (Л. Мартович); – Правда ж, тут не так лячно?... Словник української мови у 20 томах
- сусідувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що сусідити. Великий тлумачний словник сучасної мови