1. Словник української мови в 11 томах

сутнота

СУТНО́ТА, и, ж., заст. Суть.

— Я знаю, що спроможусь з малих достатків розвести мільйони. А гроші — то сама сутнота людського життя (Н.-Лев., V, 1966, 283);

Слід вияснити сутноту Пролеткульту принаймні в загальних рисах (Еллан, II, 1958, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутнота — СУТНО́ТА, и, ж., заст. Суть. – Я знаю, що спроможусь з малих достатків розвести мільйони. А гроші – то сама сутнота людського життя (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  2. сутнота — -и, ж., заст. Суть. Великий тлумачний словник сучасної мови