сутній
СУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що суттє́вий;
// у знач. ім. су́тнє, нього, с. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь.
Можливо, десь живуть пишніше нас, Та не в пишнотах, знаємо ми, сутнє, А в тім, щоб у душі вогонь не гас, А в тім, щоб вміти бачити майбутнє (Забашта, Пісня.., 1961, 47);
Вміння поцілити в сутнє, бачити далеко-далеко — яке це чудове вміння для поета! (Вітч., 11, 1962, 172).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сутній — су́тній прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- сутній — -я, -є, рідко. Те саме, що суттєвий. || у знач. ім. сутнє, -нього, с. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сутній — Істотний, див. суть, есенція Словник чужослів Павло Штепа
- сутній — СУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що суттє́вий; // у знач. ім. су́тнє, нього, с. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь. Можливо, десь живуть пишніше нас, Та не в пишнотах, знаємо ми, сутнє, А в тім, щоб у душі вогонь не гас, А в тім... Словник української мови у 20 томах
- сутній — СУТТЄ́ВИЙ (який становить основну ознаку, суть чого-небудь), ІСТО́ТНИЙ, ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, ПОСУ́ТНІЙ рідше, СУ́ТНІЙ рідше, КОНСТИТУТИ́ВНИЙ книжн. — Світять планети? Як Марс, Меркурій? — Не світять, а відбивають сонячне світло. — Істотна поправка (О. Словник синонімів української мови
- сутній — Су́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)