сушка

СУ́ШКА, и, ж., розм.

1. Дія за знач. суши́ти 1, 2.

Вона бачить розіп’яту на тину для сушки Тимкову сорочку, вишиту хрестиком (Тют., Вир, 1964, 126);

Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку — довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (Десняк, II, 1955, 468);

На сушку негатива треба було дві години. Ми витирали плівку чистим спиртом, щоб вона скоріше сохла (Ю. Янов., II, 1958, 111).

2. кул. Маленький сухий бублик. Сушки з маком.

3. збірн., рідко. Те саме, що сушня́ 2.

Плоди кизилу використовують для виготовлення високоякісного варення, напоїв, желе, а також на сушку (Колг. Укр., 11, 1961, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сушка — су́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сушка — -и, ж., розм. 1》 Дія за знач. сушити 1), 2). 2》 кул.Маленький сухий бублик. Сушки з маком. 3》 збірн., рідко. Те саме, що сушня 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сушка — СУ́ШКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. суши́ти 1, 2. Вона бачить розіп'яту на тину для сушки Тимкову сорочку, вишиту хрестиком (Григорій Тютюнник); Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку... Словник української мови у 20 томах