сушитися

СУШИ́ТИСЯ, сушу́ся, су́шишся, недок.

1. Ставати сухим, втрачаючи вологу (про що-небудь, розміщене на повітрі, в теплому місці, біля вогню, на сонці).

Біля груби і скрізь під стелею сушилися на мотузках зопрілі онучі і подерта солдатська білизна (Тулуб, В степу.., 1964, 103);

При березі стояло з півдесятка запорозьких човнів,.. біля яких на сторч поставлених тичинах сушилася стара дірява мережа (Добр., Очак. розмир, 1965, 62);

На парканах сушилася випрана білизна та довге конопляне полотно, що його виткали за зиму (Томч., Готель.., 1960, 56);

Біля куреня сушилось, розвішане на кущах, різне рибальське начиння (Збан., Переджнив’я, 1960, 143);

Влітку сюди [до джерел] приходили хворі з відрами і цеберками, мочили ноги й руки в лікувальній воді, сушились на сонці і знову обливались водою (Вільде, Сестри.., 1958, 40).

2. Сушити на собі сирий, мокрий одяг, взуття; обсушуватися, висушуватися.

Прийшовши.. увесь мокрий, я, замість того щоб зараз переодягтись в сухе, почав сушитись у кухні, біля печі (Збірник про Кроп., 1955, 86);

На свіжонастеленому гіллі пахучої сосни сиділи партизани: хто курив, хто грівся чи сушився біля вогню, а хто старанно чистив і мастив свою зброю (Збан., Таємниця… 1971, 165).

3. Втрачаючи вологу, ставати сухим, придатним для зберігання (про рослини, плоди, ягоди і т. ін.).

У неї в хаті завелось багато всяких вузликів з насінням — великих і малих — раз у раз щось сушилося на вікнах (Коцюб., II, 1955, 25);

Дома ж.. варилося мило, сотилися меди й вироблялося пиво, сушилося м’ясо, риба (Хотк., Довбуш, 1965, 228);

Вона ретельно визбирувала падалицю, кожне яблучко старанно розрізала й нанизувала на нитку сушитись (Донч., II, 1956, 106);

Сушилося сіно в покосах, — Світ сіном, здавалось, пропах! (Нех., Чудесний сад, 1962, 103).

4. Пас. до суши́ти 1, 2.