сушитися

СУШИ́ТИСЯ, сушу́ся, су́шишся, недок.

1. Ставати сухим, втрачаючи вологу (про що-небудь, розміщене на повітрі, в теплому місці, біля вогню, на сонці).

Біля груби і скрізь під стелею сушилися на мотузках зопрілі онучі і подерта солдатська білизна (З. Тулуб);

При березі стояло з півдесятка запорозьких човнів, .. біля яких на сторч поставлених тичинах сушилася стара дірява мережа (С. Добровольський);

На парканах сушилася випрана білизна та довге конопляне полотно, що його виткали за зиму (М. Томчаній);

Біля куреня сушилось, розвішане на кущах, різне рибальське начиння (Ю. Збанацький);

Влітку сюди [до джерел] приходили хворі з відрами і цеберками, мочили ноги й руки в лікувальній воді, сушились на сонці і знову обливались водою (Ірина Вільде).

2. Сушити на собі сирий, мокрий одяг, взуття; обсушуватися, висушуватися.

Прийшовши .. увесь мокрий, я, замість того щоб зараз переодягтись в сухе, почав сушитись у кухні, біля печі (з наук.-попул. літ.);

На свіжонастеленому гіллі пахучої сосни сиділи партизани: хто курив, хто грівся чи сушився біля вогню, а хто старанно чистив і мастив свою зброю (Ю. Збанацький).

3. Втрачаючи вологу, ставати сухим, придатним для зберігання (про рослини, плоди, ягоди і т. ін.).

У неї в хаті завелось багато всяких вузликів з насінням – великих і малих – раз у раз щось сушилося на вікнах (М. Коцюбинський);

Дома ж .. варилося мило, сотилися меди й вироблялося пиво, сушилося м'ясо, риба (Г. Хоткевич);

Вона ретельно визбирувала падалицю, кожне яблучко старанно розрізала й нанизувала на нитку сушитись (О. Донченко);

Сушилося сіно в покосах, – Світ сіном, здавалось, пропах! (І. Нехода).

4. Пас. до суши́ти 1, 2.