схвалений

СХВА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до схвали́ти.

— Чернь своє місце знатиме, об тім не турбуйся, — перебив Косова Бутурлін, — а тобі слід гетьмана руку тримати, бо діло, учинене ним, царем Московським та патріархом Никоном, схвалене (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 168);

Схвалений ревкомом, Був Ворошиловим розроблений маршрут (Бажан, Вибр., 1940, 163);

Посилаючи до Рад своїх представників, виборці дають їм накази. Ради повинні своєчасно розглянути всі накази, схвалені зборами виборців (Ком. Укр., 6, 1975, 47);

// схва́лено, безос. присудк. сл.

Основні, вирішальні напрямки розвитку нашого суспільства схвалено з’їздом, а значить, всім радянським народом (Вітч., 1, 1962, 185).