схвильованість
СХВИЛЬО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. схвильо́ваний 2.
— Я вже люблю тебе, мою сестру рідну, — говорила схвильовано Зінька, і ця схвильованість передавалася гості (Шиян, Баланда, 1957, 59);
Явно позує [дівчина] перед об’єктивом. І, видно, без звички їй це — тим-то таке напруження в лиці і схвильованість (Головко, І, 1957, 445);
Похвалив [учитель] за схвильованість викладу, за грамотність (Хижняк, Тамара, 1959, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- схвильованість — схвильо́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- схвильованість — СХВИЛЬО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. схвильо́ваний 2. – Я вже люблю тебе, мою сестру рідну, – говорила схвильовано Зінька, і ця схвильованість передавалася гості (А. Шиян); Явно позує [дівчина] перед об'єктивом. Словник української мови у 20 томах
- схвильованість — -ності, ж. Стан за знач. схвильований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- схвильованість — Схвильо́ваність, -ности, -ності Правописний словник Голоскевича (1929 р.)