схвильовано

СХВИЛЬО́ВАНО. Присл. до схвильо́ваний 2.

Він схвильовано замовк, неначе розгубив усі слова (Донч., V, 1957, 476);

Перемога! Схвильовано калатається серце, і все тіло тремтить від радісної перенапруги, грає кожною жилкою від повноти молодих сил (Гончар, II, 1959, 25);

Джмелик засунув руки в пахуче сіно, сказав замріяно і схвильовано: — Приташанське. По запаху чую (Тют., Вир, 1964, 269);

Мов зачарований стою, схвильовано дивлюся, красу природи пізнаю в її одвічнім русі (Гонч., Вибр., 1959, 274).