схоластика
СХОЛА́СТИКА, и, ж.
1. Панівний напрям у середньовічній ідеалістичній філософії, представники якого за допомогою філософських положень намагалися обгрунтувати богослов’я.
Теорія Коперника стала тим фундаментом, на якому в ту епоху розгорнулася жорстока боротьба передових людей проти схоластики. (Наука.., 1, 1960, 63);
Академія зосталася дуже позаду од свого часу: в ній панувала схоластика (Н.-Лев., І, 1956, 343).
2. перен. Формальні знання, відірвані від життя й практики; мертва, суха наука.
Марксистсько-ленінські теоретичні положення відіграють величезну роль у формуванні світогляду митця, але якщо вони органічно не осмислені ним, то перетворюються у мертву схоластику, догматизм (Мист., 5, 1957, 3);
— Фізика в наш час все.. Це не математична схоластика з мертвими формулами (Рибак, Час.., 1960, 145);
Наука, відірвана від практики, звичайно перетворюється у схоластику, а це створює умови для проникнення в неї ідеалізму і механіцизму (Наука.., 12, 1963, 7).
Значення в інших словниках
- схоластика — схола́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- схоластика — СХОЛА́СТИКА, и, ж. 1. Панівний напрям у середньовічній ідеалістичній філософії, представники якого за допомогою філософських положень намагалися раціонально обґрунтувати християнське віровчення. Словник української мови у 20 томах
- схоластика — -и, ж. 1》 Панівний напрям у середньовічній ідеалістичній філософії, представники якого за допомогою філософських положень намагалися обґрунтувати богослов'я. 2》 перен. Формальні знання, відірвані від життя й практики; мертва, суха наука. Великий тлумачний словник сучасної мови
- схоластика — схола́стика (грец. σχολαστικός – вчений, від σχολάζω – вчу, навчаю) 1. Середньовічна ідеалістична філософія, представники якої намагалися теоретично обгрунтувати релігійний світогляд. Словник іншомовних слів Мельничука
- схоластика — Період у середньовічній філософії, який охоплює напрямки, що піднімають проблему узгодження істини християнської віри з природним розумом, а також скрупульозним дотриманням принципів логіки в міркуваннях (Ансельм з Кентербері, шартрська школа, П. Абеляр, св. Тома з Аквіну). Універсальний словник-енциклопедія
- схоластика — I СХОЛАСТИКА (від грецьк. σχολαστικόζ — вчений) — шкільна наука, шкільний рух у період західнохристиянського Середньовіччя; релігійно-філософські вчення, що, на противагу містиці, вбачали шлях осягнення Бога в логіці та дискурсі. Для С. (IX — XIV ст. Філософський енциклопедичний словник
- схоластика — Схола́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)