схоплювання

СХО́ПЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. схо́плювати і схо́плюватися.

Збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій, схоплювання, скрикування, розмову, ходіння, що іноді спостерігаються під час сну (Шк. гігієна, 1954, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схоплювання — схо́плювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. схоплювання — СХО́ПЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. схо́плювати і схо́плюватися. Збудження в центральній нервовій системі зумовлюють руховий неспокій, схоплювання, скрикування, розмову, ходіння, що іноді спостерігаються під час сну (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. схоплювання — -я, с. Дія за знач. схоплювати і схоплюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови