сьогоднішній
СЬОГО́ДНІШНІЙ, я, е. Який існує, відбувається сьогодні, зараз, стосується нинішнього дня.
Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай (Укр.. присл.., 1963, 270);
Він був у чудеснім настрої по сьогоднішній сходці (Коцюб., II, 1955, 386);
Олександр глянув на стіл, на сьогоднішню пошту (Кочура, Зол. грамота, 1960, 210);
— Ану, дай сюди протокол сьогоднішніх зборів! (Шиян, Баланда, 1957, 98);
// Стос. до нинішнього, сучасного періоду.
Хо не сьогоднішній, він старий, як світ, його не зведеш (Коцюб., І, 1955, 171);
Мені спало на думку: ніхто не буде заперечувати, що в галузі культури, в галузі мистецтва наше сьогоднішнє соціалістичне суспільство бере собі на озброєння, а завтрашнє суспільство, комуністичне, братиме на озброєння все краще, створене людством протягом століть (Рильський, Веч. розмови, 1964, 102);
Радянський робітник.. своє сьогоднішнє виробниче завдання.. підпорядковує великій меті, до якої крокує весь народ (Ком. Укр., 7, 1968, 52);
Сьогоднішня Туркменія — республіка суцільної письменності (Рад. Укр., 19.I 1954, 3);
// у знач. ім. сього́днішнє, нього, с. Те, що існує, відбувається сьогодні, зараз, у нинішній, сучасний період.
Сьогоднішнє, давне, майбутнє В піснях героїчних дзвенять, — На варті — несхитна, могутня Безсмертна солдатська рідня! (Гірник, Стартують.., 1963, 63).
Жи́ти сього́днішнім днем:
а) жити інтересами сучасного періоду, не відриватися від нього;
б) не думати про майбутнє, а обмежуватися інтересами сучасного періоду;
На сього́днішній день — у нинішній час, зараз, тепер.
— Мені на сьогоднішній день п’ятдесят років, з яких більшу половину я служу на пошті (Ю. Янов., І, 1958, 256);
Сього́днішній день — теперішній, нинішній час, період.
Соціалізм — сьогоднішній день сотень мільйонів людей і завтрашній день всього людства (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 5);
Піввікова історія Союзу Радянських Соціалістичних Республік з усією очевидністю показала, що національна відособленість, сепаратизм — це вчорашній день історії, а її сьогоднішній день, її майбутнє — в інтернаціональній єдності соціалістичних націй (Наука і культура.., 1970, 62).
Значення в інших словниках
- сьогоднішній — сього́днішній прикметник Орфографічний словник української мови
- сьогоднішній — Нинішній, теперішній, СУЧАСНИЙ. Словник синонімів Караванського
- сьогоднішній — [с'огод(')н'ішн'ій] м. (на) -н'ому/ -н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- сьогоднішній — СЬОГО́ДНІШНІЙ, я, є. Який існує, відбувається сьогодні, зараз, стосується нинішнього дня. Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай (прислів'я); Він був у чудеснім настрої по сьогоднішній сходці (М. Словник української мови у 20 томах
- сьогоднішній — -я, -є. Який існує, відбувається сьогодні, зараз, стосується нинішнього дня. || Стос. до нинішнього, сучасного періоду. || у знач. ім. сьогоднішнє, -нього, с. Те, що існує, відбувається сьогодні, зараз, у нинішній, сучасний період. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сьогоднішній — жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем. Задовольняти тільки свої найближчі інтереси, нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив. — Є люди,— сказав нарешті (Тритузний),— що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами назвав би... Фразеологічний словник української мови
- сьогоднішній — СУЧА́СНИЙ (який існує, відбувається, живе і т. ін. тепер, нині; який стосується найновішого часу, найновішої епохи), ТЕПЕ́РІШНІЙ, НИ́НІШНІЙ, СЬОГОЧА́СНИЙ, СЬОГО́ДНІШНІЙ, НОВИ́Й, НОВІ́ТНІЙ, СЬОГОДЕ́ННИЙ поет., НОВОЧА́СНИЙ поет. Словник синонімів української мови
- сьогоднішній — Сього́днішній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сьогоднішній — Сьогоднішній, -я, -є Сегодняшній. Сим. 150. Словник української мови Грінченка