сьогодні

СЬОГО́ДНІ, присл.

1. У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем).

Що маєш зробити завтра, зроби сьогодні, що маєш із’їсти сьогодні, із’їж завтра (Укр.. присл.., 1963, 86);

— Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем (Шевч., 1,1963, 7);

— Ой боже мій! сьогодні ж субота! — крикнула Тодозя і швидко підвелась з стільця (Н.-Лев., VII, 1966, 204);

Уляна вирішила перемінити тему розмови. — Слухайте, діти, сьогодні великий день. Наші війська очистили Батьківщину й б’ють ворога на його території (Довж., І, 1958, 364);

Мати носить воду, а Орися віджимає.. — Кінчай, дочко, віджимати та йди полоскать на вир. Погода сьогодні сонячна, з вітерцем, до вечора й висохне (Тют., Вир, 1964, 125);

// У нинішній час; зараз, тепер.

— Сьогодні ти отаман, а завтра — я! (Мирний, І, 1949, 183);

— Сьогодні ти підліток, завтра дорослий. А яким ти йдеш у свою дорослість? Чи таким тебе Батьківщина жде? Ти ж син її, подумай! (Гончар, Бригантина, 1973, 7);

Великі майстри минулого дали в свій час твори, які й сьогодні хвилюють нас високим гуманізмом і блискучою майстерністю (Рад. Укр., 2.III 1957, 1).

◊ Не сього́дні-за́втра; Не сього́дні, так за́втра див. за́втра.

2. у знач. ім., невідм. Нинішній день; теперішній час, сучасність.

Самотнє життя скоро докучило Олександрі: «Господи! сьогодні як учора, завтра як сьогодні! Усе одно та й одно!» (Коцюб., І, 1955, 67);

Сонце буде аж завтра. А між сьогодні і завтра ще аж ціла ніч! (Смолич, II, 1958, 13);

— Я спав. Почекай, — це в нас що — сьогодні чи завтра? — Це ще сьогодні (Довж., І, 1958, 430);

Розмова наша, немов той потічок, то майне у минуле, то повернеться у сьогодні (Літ. Укр., 1.I 1963, 2);

Безкомпромісне розкриття причин тих недоліків, що заважають дальшому розвиткові економіки,.. всього духовного життя народу, тверезий, глибокий аналіз найважливіших проблем і тенденцій сучасності — все це становить одну з прикметних рис нашого сьогодні (Рад. літ-во, 3, 1965, 3);

// Те, що існує, відбувається тепер, у даний момент.

Зник батько — із ним той останній грунт, який відчував Микоша під ногами. Що лишилося в нього? Страшне сьогодні? (Полт., Повість.., 1960, 272);

Наш механік.. Був колись у боях за сьогодні машиністом панцерника (Сос., І, 1957, 490).

Від сього́дні — з нинішнього дня; з цього часу.

— Не по полтинику на день буду тобі давати, а від сьогодні по цілковому (Кв.-Осн., II, 1956, 407);

Я.. слаба не від сьогодні, а далеко давніше (Л. Укр., V, 1956, 242);

До сього́дні — до нинішнього дня; до цього часу, досі.

Чи вчивсь Роман? Доріг бур’ян, пилюка суходолу — таку-то він, циганський син, знав до сьогодні школу (Дор., Три богатирі, 1959, 37);

На сього́дні — на нинішній день; на цей час.

— От лихо з сими слугами! Куховарка як пішла учора з вечора, та й досі немає. —І у вас так? І в мене не краще. Воно, видно, всі куховарки зговорилися на сьогодні (Мирний, III, 1954, 172);

Знадвору чутно стукіт сокир.. Нарешті озивається голос: — Ну, годі на сьогодні! Час додому (Л. Укр., III, 1952, 7);

— Коли вже не поїхали на сьогодні нікуди, пропав у вас вечір (Хотк., І, 1966, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сьогодні — сього́дні прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сьогодні — пр. нині тепер, зараз д. ниньки; ЯК ІМ. нинішній день, СУЧАСНІСТЬ. Словник синонімів Караванського
  3. сьогодні — див. тепер Словник синонімів Вусика
  4. сьогодні — СЬОГО́ДНІ, присл. 1. У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). Що маєш зробити завтра, зроби сьогодні, що маєш із'їсти сьогодні, із'їж завтра (прислів'я); – Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем (Т. Шевченко); – Ой Боже мій!... Словник української мови у 20 томах
  5. сьогодні — Сегодня, то ще наше, а завтра, то вже в Божих руках. Сегодня ще наше, а завтра все в руках Божих. Сьогодні ще живемо, а вже завтра можемо померти. Сьогодні хоч вола з’їж, а завтра знову схочеш. Наперед наїстися не можна. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. сьогодні — присл. 1》 У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). || У нинішній час; зараз, тепер. 2》 у знач. ім., невідм. Нинішній день; теперішній час, сучасність. || Те, що існує, відбувається тепер, у даний момент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сьогодні — як (мов, ні́би і т. ін.) сього́дні (учо́ра, що́йно і т. ін.) приве́зений, несхв. 1. з дієсл. Відчужено, осторонь, ніяковіючи і т. ін. — Чого ти стоїш, ніби сьогодні привезена? Он зосталось тіста на руках на цілий хліб. Фразеологічний словник української мови
  8. сьогодні — СЬОГО́ДНІ (про день), НИ́НІ, НИ́НЬКИ розм., ЗА́РАЗ. ТЕПЕ́Р (у даний час, у момент висловлювання; у сучасний мовцеві період), ЗА́РАЗ, ОТЕПЕ́Р підсил. розм., ТЕПЕ́РА розм., ТЕПЕ́РЕЧКИ (ТЕПЕ́РЕНЬКИ) розм., ОТЕПЕ́РЕЧКИ (ОТЕПЕ́РЕНЬКИ) підсил. розм. Словник синонімів української мови
  9. сьогодні — Сього́дні, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сьогодні — Сьогодні, сьогодня нар. Сегодня. Чи не гріх, кажуть, сьогодні робить. ЗОЮР. І. 48. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187. Словник української мови Грінченка