сьогодні

СЬОГО́ДНІ, присл.

1. У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем).

Що маєш зробити завтра, зроби сьогодні, що маєш із'їсти сьогодні, із'їж завтра (прислів'я);

– Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем (Т. Шевченко);

– Ой Боже мій! сьогодні ж субота! – крикнула Тодозя і швидко підвелась з стільця (І. Нечуй-Левицький);

Уляна вирішила перемінити тему розмови. – Слухайте, діти, сьогодні великий день. Наші війська очистили Батьківщину й б'ють ворога на його території (О. Довженко);

Мати носить воду, а Орися віджимає .. – Кінчай, дочко, віджимати та йди полоскать на вир. Погода сьогодні сонячна, з вітерцем, до вечора й висохне (Григорій Тютюнник);

// У нинішній час; зараз, тепер.

– Сьогодні ти отаман, а завтра – я! (Панас Мирний);

– Сьогодні ти підліток, завтра дорослий. А яким ти йдеш у свою дорослість? Чи таким тебе Батьківщина жде? Ти ж син її, подумай! (О. Гончар);

Великі майстри минулого дали в свій час твори, які й сьогодні хвилюють нас високим гуманізмом і блискучою майстерністю (з газ.).

2. у знач. ім., невідм. Нинішній день; теперішній час, сучасність.

Самотнє життя скоро докучило Олександрі: “Господи! сьогодні як учора, завтра як сьогодні! Усе одно та й одно!” (М. Коцюбинський);

Сонце буде аж завтра. А між сьогодні і завтра ще аж ціла ніч! (Ю. Смолич);

– Я спав. Почекай, – це в нас що – сьогодні чи завтра? – Це ще сьогодні (О. Довженко);

Розмова наша, немов той потічок, то майне у минуле, то повернеться у сьогодні (з газ.);

// Те, що існує, відбувається тепер, у даний момент.

Зник батько – із ним той останній ґрунт, який відчував Микоша під ногами. Що лишилося в нього? Страшне сьогодні? (О. Полторацький);

Наш механік .. Був колись у боях за сьогодні машиністом панцерника (В. Сосюра).

○ (1) Від сього́дні, у знач. присл. – з нинішнього дня; з цього часу, відтепер.

– Не по полтинику на день буду тобі давати, а від сьогодні по цілковому (Г. Квітка-Основ'яненко);

Я .. слаба не від сьогодні, а далеко давніше (Леся Українка);

(2) До сього́дні, у знач. присл. – до нинішнього дня; до цього часу, досі.

Чи вчивсь Роман? Доріг бур'ян, пилюка суходолу – таку-то він, циганський син, знав до сьогодні школу (П. Дорошко);

(3) На сього́дні, у знач. присл. – на нинішній день; на цей час.

– От лихо з сими слугами! Куховарка як пішла учора з вечора, та й досі немає. – І у вас так? І в мене не краще. Воно, видно, всі куховарки зговорилися на сьогодні (Панас Мирний);

Знадвору чутно стукіт сокир .. Нарешті озивається голос: – Ну, годі на сьогодні! Час додому (Леся Українка);

– Коли вже не поїхали на сьогодні нікуди, пропав у вас вечір (Г. Хоткевич).

◇ (4) Не сьо́годні (не ни́ні), так за́втра – найближчим часом, швидко, невдовзі.

– Не сьогодні-завтра до неї прийдуть старости (І. Нечуй-Левицький);

[Іван:] Скрізь поверталися козаки: не сьогодні, так завтра вернуться і наші (С. Васильченко);

Як (мов, ні́би і т. ін.) сього́дні (вчо́ра, що́йно і т. ін.) приве́зений див. приве́зений.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сьогодні — сього́дні прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сьогодні — пр. нині тепер, зараз д. ниньки; ЯК ІМ. нинішній день, СУЧАСНІСТЬ. Словник синонімів Караванського
  3. сьогодні — див. тепер Словник синонімів Вусика
  4. сьогодні — Сегодня, то ще наше, а завтра, то вже в Божих руках. Сегодня ще наше, а завтра все в руках Божих. Сьогодні ще живемо, а вже завтра можемо померти. Сьогодні хоч вола з’їж, а завтра знову схочеш. Наперед наїстися не можна. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. сьогодні — присл. 1》 У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). || У нинішній час; зараз, тепер. 2》 у знач. ім., невідм. Нинішній день; теперішній час, сучасність. || Те, що існує, відбувається тепер, у даний момент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сьогодні — як (мов, ні́би і т. ін.) сього́дні (учо́ра, що́йно і т. ін.) приве́зений, несхв. 1. з дієсл. Відчужено, осторонь, ніяковіючи і т. ін. — Чого ти стоїш, ніби сьогодні привезена? Он зосталось тіста на руках на цілий хліб. Фразеологічний словник української мови
  7. сьогодні — СЬОГО́ДНІ (про день), НИ́НІ, НИ́НЬКИ розм., ЗА́РАЗ. ТЕПЕ́Р (у даний час, у момент висловлювання; у сучасний мовцеві період), ЗА́РАЗ, ОТЕПЕ́Р підсил. розм., ТЕПЕ́РА розм., ТЕПЕ́РЕЧКИ (ТЕПЕ́РЕНЬКИ) розм., ОТЕПЕ́РЕЧКИ (ОТЕПЕ́РЕНЬКИ) підсил. розм. Словник синонімів української мови
  8. сьогодні — Сього́дні, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сьогодні — СЬОГО́ДНІ, присл. 1. У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). Що маєш зробити завтра, зроби сьогодні, що маєш із’їсти сьогодні, із’їж завтра (Укр.. присл.., 1963, 86); — Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. сьогодні — Сьогодні, сьогодня нар. Сегодня. Чи не гріх, кажуть, сьогодні робить. ЗОЮР. І. 48. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187. Словник української мови Грінченка