1. Словник синонімів української мови

сьогодні

СЬОГО́ДНІ (про день), НИ́НІ, НИ́НЬКИ розм., ЗА́РАЗ.

ТЕПЕ́Р (у даний час, у момент висловлювання; у сучасний мовцеві період), ЗА́РАЗ, ОТЕПЕ́Р підсил. розм., ТЕПЕ́РА розм., ТЕПЕ́РЕЧКИ (ТЕПЕ́РЕНЬКИ) розм., ОТЕПЕ́РЕЧКИ (ОТЕПЕ́РЕНЬКИ) підсил. розм., ОТТЕПЕ́Р заст., ОТТЕПЕ́РЕЧКИ заст., ТЕПЕ́РКИ (ТЕПЕ́РКА) діал., НАТЕПЕ́Р діал.; СЬОГО́ДНІ, НИ́НІ, НИ́НЬКИ розм. (у наш час, у сучасний період). (Люцій:) Я вірю, що як не тепер, то згодом, а правда виявиться всім їм навіч (Леся Українка); Ми в човні з тобою знову на Дніпрі. І тече ласкава мрійна хвиль габа, ой, колись кривава, зараз — голуба (В. Сосюра); — Отепер, — сказав Ковальчук, — ти ще дужче на батька схожий... (С. Журахович); А на сон теперечки завжди тягне. Бо недоїдаєш (В. Дрозд); — Що ж тепереньки робити? — мов не чув, питає голова в писаря (Панас Мирний); — Заживу. Отеперечки заживу, — гомонів він сам до себе (Григорій Тютюнник); — Оттепер буде чим токову куряву 'бмітати (Ганна Барвінок); — Сніг з градом випав та ще й чималий. Оттеперечки поїдемо на влови на санках! (І. Нечуй-Левицький); Літа мої проминули, Як дощова хмара, А теперки надо мною Якась Божа кара (пісня); — Ну, теперка пиши пропало (М. Олійник); — Ну, досить натепер того ходу, — сказала пані, — буде ще час і по обіді (І. Франко); Деякі з них (народів) ще за нашої пам'яті не мали навіть свого письма — сьогодні вони творять свою літературу, свою культуру (М. Рильський); — Хто ж це, діду, ниньки розучується жати? — Та хоча б і я, — зажурився старий (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сьогодні — сього́дні прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сьогодні — пр. нині тепер, зараз д. ниньки; ЯК ІМ. нинішній день, СУЧАСНІСТЬ. Словник синонімів Караванського
  3. сьогодні — див. тепер Словник синонімів Вусика
  4. сьогодні — СЬОГО́ДНІ, присл. 1. У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). Що маєш зробити завтра, зроби сьогодні, що маєш із'їсти сьогодні, із'їж завтра (прислів'я); – Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем (Т. Шевченко); – Ой Боже мій!... Словник української мови у 20 томах
  5. сьогодні — Сегодня, то ще наше, а завтра, то вже в Божих руках. Сегодня ще наше, а завтра все в руках Божих. Сьогодні ще живемо, а вже завтра можемо померти. Сьогодні хоч вола з’їж, а завтра знову схочеш. Наперед наїстися не можна. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. сьогодні — присл. 1》 У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). || У нинішній час; зараз, тепер. 2》 у знач. ім., невідм. Нинішній день; теперішній час, сучасність. || Те, що існує, відбувається тепер, у даний момент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сьогодні — як (мов, ні́би і т. ін.) сього́дні (учо́ра, що́йно і т. ін.) приве́зений, несхв. 1. з дієсл. Відчужено, осторонь, ніяковіючи і т. ін. — Чого ти стоїш, ніби сьогодні привезена? Он зосталось тіста на руках на цілий хліб. Фразеологічний словник української мови
  8. сьогодні — Сього́дні, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сьогодні — СЬОГО́ДНІ, присл. 1. У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). Що маєш зробити завтра, зроби сьогодні, що маєш із’їсти сьогодні, із’їж завтра (Укр.. присл.., 1963, 86); — Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. сьогодні — Сьогодні, сьогодня нар. Сегодня. Чи не гріх, кажуть, сьогодні робить. ЗОЮР. І. 48. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187. Словник української мови Грінченка