1. Словник української мови в 11 томах

сіверяни

СІВЕРЯ́НИ, ря́н, мн. (одн. сіверя́нин, а, ч.; сіверя́нка, и, ж.). Давнє східнослов’янське плем’я, що жило в басейнах річок Десни, Сейму і Сули.

«Повість временних літ» розповідає, що в другій половині І тисячоліття у східних слов’ян існували політичні об’єднання.. Вона називає їх полянами, сіверянами, радимичама, словенами тощо (Наука.., 9, 1968, 10);

Нащадки сіверян, полян, дулібів, Малята вчать ті сонячні слова, Що, ніби чародійник з рукава, Ти сипав їм — і в добрості не схибив (Рильський, II, 1960, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіверяни — СІВЕРЯ́НИ, ря́н, мн. (одн. сіверя́нин, а, ч.; сіверя́нка, и, ж.). Давнє східнослов'янське плем'я, що жило в басейнах річок Десни, Сейму і Сули. Словник української мови у 20 томах
  2. сіверяни — -рян, мн. (одн. сіверянин, -а, ч.; сіверянка, -и, ж.). Давнє східнослов'янське плем'я, що жило в басейнах річок Десни, Сейму і Сули. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сіверяни — Сх.-слов'янське плем'я (союз племен) в басейні р. Десна, Сейм, Сула, відоме з кінця I тис. н.е.; основне заняття: орне землеробство, скотарство, рибальство, мисливство; в кінці IX ст. разом з полянами увійшли до складу Київської Русі; востаннє згадуються в літописі під 1024. Універсальний словник-енциклопедія