сіверко
СІ́ВЕРКО¹, а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер.
Лютий сіверко повіяв, Вітер неласкавий (Перв., З глибини, 1956, 265);
Із кленів, кружляючи, мідне Вже сіверко листя несе (Дор., Серед степу.., 1952, 93).
СІ́ВЕРКО², діал. Присл. до сі́веркий;
// у знач. присудк. сл.
Надворі було сіверко (Досв., Вибр., 1959,173).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіверко — сі́верко 1 іменник чоловічого роду холодний вітер діал. сі́верко 2 прислівник холодно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- сіверко — див. вітер Словник синонімів Вусика
- сіверко — I -а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер. II діал. Присл. до сіверкий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сіверко — СІ́ВЕРКО¹, а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер. Лютий сіверко повіяв, Вітер неласкавий (Л. Первомайський); Із кленів, кружляючи, мідне Вже сіверко листя несе (П. Дорошко). СІ́ВЕРКО², діал. Присл. до сі́веркий; // у знач. пред. Надворі було сіверко (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- сіверко — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови
- сіверко — Сіверко, сіверно нар. Холодно. Сіверко на дворі. Словник української мови Грінченка