1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сіверко

сі́верко

I -а, ч., діал.

Холодний, пронизливий вітер.

II діал.

Присл. до сіверкий.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіверко — сі́верко 1 іменник чоловічого роду холодний вітер діал. сі́верко 2 прислівник холодно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. сіверко — див. вітер Словник синонімів Вусика
  3. сіверко — СІ́ВЕРКО¹, а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер. Лютий сіверко повіяв, Вітер неласкавий (Л. Первомайський); Із кленів, кружляючи, мідне Вже сіверко листя несе (П. Дорошко). СІ́ВЕРКО², діал. Присл. до сі́веркий; // у знач. пред. Надворі було сіверко (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  4. сіверко — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови
  5. сіверко — СІ́ВЕРКО¹, а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер. Лютий сіверко повіяв, Вітер неласкавий (Перв., З глибини, 1956, 265); Із кленів, кружляючи, мідне Вже сіверко листя несе (Дор., Серед степу.., 1952, 93). СІ́ВЕРКО², діал. Присл. до сі́веркий; // у знач. Словник української мови в 11 томах
  6. сіверко — Сіверко, сіверно нар. Холодно. Сіверко на дворі. Словник української мови Грінченка