1. Словник української мови в 11 томах

сідальце

СІ́ДАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до сі́дало 1.

Клітка була на диво хороша, і дверці щільно причинялися, і сідальце є, і все-все як слід (Головко, І, 1957, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сідальце — сі́дальце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сідальце — -я, с. Зменш. до сідало 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сідальце — СІ́ДАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до сі́дало 1. Клітка була на диво хороша, і дверці щільно причинялися, і сідальце є, і все-все як слід (А. Головко). Словник української мови у 20 томах