сідальце

сі́дальце

-я, с.

Зменш. до сідало 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сідальце — сі́дальце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сідальце — СІ́ДАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до сі́дало 1. Клітка була на диво хороша, і дверці щільно причинялися, і сідальце є, і все-все як слід (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. сідальце — СІ́ДАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до сі́дало 1. Клітка була на диво хороша, і дверці щільно причинялися, і сідальце є, і все-все як слід (Головко, І, 1957, 130). Словник української мови в 11 томах