сідальце
сі́дальце
-я, с.
Зменш. до сідало 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сідальце — сі́дальце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сідальце — СІ́ДАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до сі́дало 1. Клітка була на диво хороша, і дверці щільно причинялися, і сідальце є, і все-все як слід (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- сідальце — СІ́ДАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до сі́дало 1. Клітка була на диво хороша, і дверці щільно причинялися, і сідальце є, і все-все як слід (Головко, І, 1957, 130). Словник української мови в 11 томах