1. Словник української мови в 11 томах

сільця

СІЛЬЦЯ́, і́, ж. Пестл. до сіль 1.

Хоч потім косарі, зійшовшись на обід, і казали, що каша з сільцею, та Одарка не чула (Мирний, III, 1954, 355).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сільця — сільця́ іменник жіночого роду сіль Орфографічний словник української мови
  2. сільця — СІЛЬЦЯ́, і́, ж. Пестл. до сіль 1. Хоч потім косарі, зійшовшись на обід, і казали, що каша з сільцею, та Одарка не чула (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. сільця — -і, ж. Пестл. до сіль 1). Великий тлумачний словник сучасної мови