1. Словник української мови в 11 томах

сірогривий

СІРОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має сіру гриву (про коней).

У лозі, коло криниці, кінь знесилений поліг. Сірогривий, білолобий, в таврах, в сажі та диму (Рудь, Дон. зорі, 1958, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сірогривий — сірогри́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сірогривий — СІРОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має сіру гриву (про коней). У лозі, коло криниці, кінь знесилений поліг. Сірогривий, білолобий, в таврах, в сажі та диму (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
  3. сірогривий — -а, -е. Який має сіру гриву (про коней). Великий тлумачний словник сучасної мови