сіроманець

СІРОМА́НЕЦЬ, нця, ч. Уживається як сталий епітет вовка, часто у прикладці вовк-сіроманець.

Кругом його Мов вимерли люде [люди]. Ані півня, ні собака: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Шевч., І, 1963, 107);

— Обложили сіроманця.. Можна й зараз виїжджати на полювання (Стельмах, І, 1962, 397);

Може, то лисиця вигулювала очеретами, а може, вовк-сіроманець підшукував собі посухіший острівець, щоб розташуватися там на цілоденний відпочинок (Тют., Вир, 1964, 230);

*У порівн. — Коли б часом хлопці не з’їли поросяти живим, мов вовки-сіроманці,— говорили дівчата, сміючись (Н.-Лев., II, 1956, 114);

Тоді у Львові бити став на сполох Жовто-блакитний уряд.. Як сіроманці, бігли їх старшини (Бажан, Роки, 1957, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

сіроманець — сірома́нець іменник чоловічого роду, істота вовк Орфографічний словник української мови
сіроманець — див. вовк Словник синонімів Вусика
сіроманець — СІРОМА́НЕЦЬ, нця, ч. Уживається як сталий епітет вовка, часто у прикладці вовк-сіроманець. Кругом його Мов вимерли люде [люди]. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т. Шевченко); – Обложили сіроманця .. Словник української мови у 20 томах
сіроманець — -нця, ч. Уживається як сталий епітет вовка, часто у прикладці вовк-сіроманець. Великий тлумачний словник сучасної мови
сіроманець — ВОВК (хижий звір), СІРОМА́НЕЦЬ, СІ́РИЙ. — Як тільки смеркне, то де тільки ходить товаряка коло лісу, зараз з чагарника десь візьметься вовк та й душить худобу (І. Нечуй-Левицький); Обложили сіроманця.. Можна й зараз виїжджати на полювання (М. Стельмах); Попер, як сірий корову (приказка). Словник синонімів української мови
сіроманець — Сірома́нець, -ма́нця, -нцеві, -нцю! -ма́нці, -нців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сіроманець — Сіроманець, -нця м. Эпитетъ волка: сѣрый. Вовки-сіроманці набігали, тіло козацьке реали. Макс. Словник української мови Грінченка